Харків’янин, що більш за все любив людей!

Народився Волчков Юрій Іванович 14 грудня 1976 року о 10.30 у пологовому будинку № 1 міста Харкова. У 1978 році малюк із задоволенням пішов до ясел № 46. Через рік у дитячому садочку «Ромашка», який був розміщений навпроти будинку, де жила сім’я Юрія, на вулиці Данилевського 41, розвивався у творчому, музичному, фізичному напрямах, вчився правильно говорити, читати, писати, проявляв фантазію та командні навички. До першого класу Юрій пішов до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 105 Харківської міської ради Харківської області у 1982 році. Як радів він, що його перший вчитель – Володимир Михайлович Гетманець, бо чоловік - вчитель початкових класів, це було щось особливе! З захопленням навчався, більш за все любив математику, логіку. Залюбки конструював, виробляв щось власноруч, займався футболом. У секції «Спортивний картинг» на базі Комунального закладу «Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості» Харківської обласної ради навчався керуванню гоночним автомобілем та малював в ізостудії. З дитинства цікавився комп'ютерними науками, з захопленням, протягом всього життя вчився, розширював, поглиблював свої знання та передавав іншим. І навіть хвороба на інфекційно-алергічний поліартрит не зламала його у такому маленькому віці, а додала мужності й стійкості. Долати хворобу з посмішкою на вустах маленькому Юрі допомагали рідні: мати Олена Михайлівна та батько Іван Іванович; багато часу він проводив з бабусею та дідусем. Мужність, сила і віра допомогли - 1985 року важка хвороба перейшла в стадію ремісії. У 1985 році Юра перейшов до навчання у 5 (інформатичний) клас до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 131 Харківської міської ради Харківської області і закінчив навчання у 1992 році. Був активним, як і всі хлопці його віку: займався спортом, проявляв свої творчі здібності у шкільних театральних виставах, любив співати та грати на гітарі. Навчався грі на гітарі у Харківській дитячій музичній школі № 6 ім. М.В. Лисенка. Юрій умів об'єднувати поряд людей, мріяв стати організатором масових заходів з професійною фото- та відеозйомкою, мав власну активну життєву позицію. Після закінчення школи почалося нове студентське життя. У 1991 році Юрій був зарахований на навчання до Харківського державного політехнічного університету. Навчався і водночас працював у ДНВП "Пульсар" з 1993 року - техніком, з 1998 року- інженером програмістом І категорії. Навчився керувати легковим автомобілем та отримав посвідчення водія у 18 років. Любив кататися на велосипеді, подорожувати, їздив на різні фестивалі, відвідував міста й села України, цікавився історією. З 1993 по 1997 роки брав участь у літніх археологічних експедиціях на базі Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Був дуже різнобічною обдарованою людиною, писав музику, завжди був «душею» компанії, головним «заводієм». У 1997 році прийняв військову присягу. У 2015 році було присвоєно військове звання старший лейтенант. У 1999 році отримав диплом про вищу освіту зі спеціальності «Техніка та електрофізика високих напруг». Він був сильною, енергійною людиною. Досягав своїх цілей. Він дуже прагнув іти вперед. Професійні якості були оцінені керівництвом НДІІІПІАСУТрангаз, де Юрій почав працювати у 2000 році на посаді інженера-технолога І категорії, вже у 2001 він провідний інженер- програміст, а з 2004 року - головний інженер проєкту. На честь 10-ї річниці незалежності України керівництвом НДІІІПІАСУТрангаз Волчкову Юрію Івановичу оголошено Подяку. У 2003 році на честь дня нафтової та газової та нафтопереробної промисловості Волчкова Ю.І. нагороджено грамотою ДК "УкрТранГаз". У 2005 році народжується первісток-хлопчик Володимир від першого шлюбу з Момот Світланою Леонідівною, а згодом у 2013 році з’являється на світ маленька принцеса – донечка Майя, від цивільного шлюбу з Гарбуз Ольгою Михайлівною. Юрій був світлим прикладом справжнього батька - сам виховував двох дітей. У 2008 році Юрій Іванович працює провідним інженером у НВФ «ГаТехАвтоматика». Легко адаптується та лідирує в колективі, проявляє високий професіналізм. З 2012 року він керівник проєктів в ТОВ "EI-Енерго Інжинеринг", а з 2016 року- головний інженер проєктів. Творча та креативна особистість, інженер, сценарист та музикант, креативний директор та проєктант. В цей період Юрій захоплюється і професійно навчається мистецтву фотографії та відеозйомки, подорожує, формує команду однодумців, розвиваючи нову цікаву в Україні ідею – FlashCross, що об’єднує велоспорт, орієнтування на місцевості, подорож, пригоди, квест. Юра любив життя, любив свою справу, жив нею. А ще він дуже любив своє місто Харків. З 2008 року є ініціатором проведення та автором інтелектуально-спортивних FlashCrossів у Харкові та Харківській області з різної тематики, був яскравим та незмінним ведучим, розкривав таланти, горів бажанням організувати цікаве дозвілля для харків’ян та мешканців області. Він розробляв та проводив багато квестів для дітей. З 2013 року його команда розпочинає краєзнавчі тематичні FlashCross з пізнання та вивчення рідної Слобожанщини. У 2021 році Юрій здійснює свою мрію - стає ініціатором створення, а згодом директором ТОВ «FlashCross.UA» (перелік заходів ТОВ «FlashCross.UA» додається). Багато планів, проєктів і задумів. Будучи небайдужою людиною, він завжди допомагав друзям, колегам, знайомим… Юрій Волчков являвся донором Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласного центру служби крові». З 2007 року пройшов сімь донацій кроводачі (довідка Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласного центру служби крові» від 29.12.2022 № 729 додається). Він за характером — справжній боєць! Він був справжнім. Він жив для людей! Поспішав жити! Війна…24 лютого…вона увірвалася до нас раптово і одразу показала, хто є хто. Чоловіча спільнота його друзiв швидко подідилася на тих, хто виїхав із сім’єю з Харкова, на тих, хто відвіз дітей, дружин, батьків та повернувся, і на тих, хто залишився у незламному Харкові. Юра вивіз своїх дітей і залишився в рідному місті. З першого дня, побачивши смерть і розпач людей, зрозумів свою місію: волонтерство, логістика, організація і допомога постраждалим. Спочатку сам, а потім створив свою волонтерську команду і працював у різних напрямах надання допомоги. Волонтери моніторили потреби, закупляли за власні кошти продукти харчування та медикаменти, обігрівачі та розвозили в різні райони міста Харкова, саме в ті небезпечні місця, куди в перший місяць ніхто не їздив. А там чекали діти, літні люди, інваліди, покинуті люди без їжі, без світла, без тепла. Оберігаючи свою команду, Юра сам вивозив з небезпечних районів Харкова під обстрілами жінок з дітьми, розвозив людям, що ховалися у підвалах, продукти харчування, ліки, теплі речі, обігрівачі та інші необхідні речі. Він не був військовим, він був людиною з великим серцем, завжди був поруч з тими, хто потребує допомоги, і ніколи не залишав людей один на один зі своєю бідою (довідка про кількість охоплених людей та наданої допомоги додається). 16 березня Юрій Волчков вiдвозив замовлення на своєму автомобiлi в район Пiвнiчної Салтiвки. Близько 14 години, коли вiн їхав по вул. Гвардійцiв Широнінцiв, 40, мiж його машиною та будинком вибухнув снаряд. Уламки влучили в автомобiль i спричинили Юрію смертельнi поранення. Смерть була миттєвою. Загинув 16 березня 2022 року. 17 листопада 2022 року команда, яку згуртував Юрій, офіційно зареєстрована як ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «КОМАНДА ВОЛЧКОВА». На нашу думку, з метою вшанування пам’яті про Людину, яка так багато зробила для жителів Харкова й області: рятувала харків’ян, надавала гуманітарну допомогу, зуміла організувати з перших днів вторгнення агресора необхідну логістику та згуртувати команду небайдужих, варто розглянути можливість щодо встановлення меморіальної дошки на будинку, де проживав Юрій Іванович Волчков; назви однієї з вулиць міста його іменем; можливо, після належного обговорення, присвоєння імені Ю.І.Волчкова Харківській загальноосвітньій школі І-ІІІ ступенів № 131 Харківської міської ради Харківської області; надання йому звання Почесного громадянина міста Харкова.

30 декабря 2022года